Хаос

Країна мрій. Русалячі вірші
Де - хто без підписів.

Найсильніше враження від "Країни мрій" – це як я гасала вліво-вправо, вверх-вниз по алеї майстрів і верещала: "Марко!!!!", а дитяти ніде не було.
Так що писати ні про що не буду.
І мильниці я не брала – довелось накрасти по чужих блогах фотографій з наших читань на Літературній сцені.

Он трошки:




і ще пару штук:






Мені дуже соромно, що не пишу, звідки що вкрала. Спочатку я чесно зберігала лінки в окремому файлі, потім всьо зависло і файл накрився.
Пам’ятаю, що крала і в чужих і у френдів теж. (в my_flow, est_, gohatto_n)
То якщо хтось бачить, що тут фотографія його – ви кажіть, я одразу підпишу!

Країна Мрій, 2005




Країна Мрій, 2006




Країна Мрій, 2007

В ніч на Івана Купала колись я знайшла квітку папороті. В Карпатах було діло – йдем ми з сестрою – ніч, гори і проча романтика. Бачимо – квітка. Біла. Світиться. А листя – папороть. Виявилось, що то був якийсь дурман, чи як те зілля зветься, до ранку воно зів'яло, а скарби в землі зариті нам так і не відкрились. Дуже жаль – пригодилось би в часи захоплення чорною археологією.
Хоча я ж тут не про те – я про скромненьке купання в озерці, вночі, та про початок "Країни мрій" якраз на саме свято.
Водою там ніхто нікого не поливав, хоча народ ніби претендував на знання "українських традицій", не дарма ж ті вишиванки, брилі, вінки і проча етнічна штука, надягнута на людях. (моє червоне коралове намисто порвав Марко, бо він думав, що то цяця, а у вишивану сорочку я не влізла, хоч дуже старалась) Народ тусувався-балакав, пив пиво, ходив туди-сюди і часом навіть намагався зробити вигляд, що слухає звуки зі сцени.
Ну і що про то ще розказати.... Ага – фоти.



Тут є: fish-ua , rolenin , gal4enja , моє дитя, і інші люди.